Кульмінацією мистецьких треків заходу став декламаційний проєкт, сценічне дійство «Голос у голос: разом. Голоси почуттів крізь час», який перетворив сцену на місце діалогу поколінь, своєрідних листів з минулого в сьогодення, щиро й відверто про почуття, що не мають строку давності; про відчуття себе й обов’язково про любов – до себе, до інших, до Батьківщини. Голосами цих почуттів стали студенти Коледжу й Університету, а також декламаторки від шкіл-партнерів МАШ ЮНЕСКО, діячі громадських патріотичних організацій.
У межах проєкту прозвучали твори: Вільяма Шекспіра «Гамлет», монолог «Бути чи не бути», у виконанні Анастасії Маринчик (керівниця ArtKEPIT, місткиня, поетка); фрагмент з «Intermezzo» Михайла Коцюбинського – Ангеліна Кравченко; Василя Стуса «Це тільки втома. Втома. І шалена…» – Валерія Закотій (музикантка гурту «GuitarBand», поетка); авторський твір учениці Ліцею № 30 «ЕКОНАД» м. Києва у виконанні авторки Антоніни Нишпор «Каплиця»; Павла Вишебаби «Замість сповіді» – Марія Оліярник (у сценічній взаємодії з Андрієм Чеховичем); Івана Франка «Чому не смієшся ніколи…» – Каріна Сергієнко; Лесі Українки «Contra spem spero!» – відеодекламація учениці Коломийському ліцею №5 імені Т.Г. Шевченка Богдани Галайчук; авторський твір учениці ЗЗСО √82 ім. Т. Г. Шевченка м. Києва у виконанні авторки Серафими Пресс «Люди великі»; Ліни Костенко «Між іншим» – Дар’я Сорока; авторський твір у виконанні авторки Аліни Білецької «Шукай мене»; авторський твір у виконанні авторки Анастасії Спахі «Шляху, що вів мене у рай – кінець»; авторський твір учениці ЗЗСО √82 ім. Т. Г. Шевченка м. Києва у виконанні авторки Юлії Кот «Carmen Vernum»; Ліни Костенко «Крила» – Сабіна Олійніченко; Івана Франка «Вічний революціонер» – Андрій Чехович; Сергія Жадана «Візьми лише найважливіше» у виконанні Студентської ради Коледжу – це Дмитро Любочкін, Ангеліна Гречана, Катерина Басанець, Олександра Овсієнко, Ніколетта Шнурик, Ілля Трип’ядько; есе української місткині та волонтерки Єлизавети Жарікової «Мистецтво щирої розмови» у виконанні Анастасії Маринчик (за участі Ангеліни Кравченко); твір Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?» як фінальне колективне пісенно-декламаційне виконання за участі всіх учасників івенту. Вокальну фінальну частину заходу створили Яніна Горбунова та Анастасія Маринчик. Учасники підняли фото окупованих, постраждалих міст України, багато з декламаторів саме з цих міст, тому це було особливо чуттєво й важливо, всі в унісон висловили спільну надію й непереможну, незламну віру у повернення всіх окупованих українських міст й славетну перемогу рідної України.
Особливу атмосферу заходу створило живе музичне оформлення: фортепіанні композиції відомих сучасних композиторів у власному прочитанні піаніста Олександра Ващенка, гітарні партії від учасника гурту «GuitarBand» Владислава Локшука та скрипкова музика у власному аранжуванні скрипальки Яніни Горбунової гармонійно й в унісон поєднувалися з поетичним словом й створили по-справжньому чарівну унікальну атмосферу дійства. Неймовірні маестро заходу!
Технічний супровід й сценографічний задум втілили режисери звуку й світла Артем Пантюшенко та Прохор Видиборець, а візуальну складову доповнили відеоматеріали для втілення задуму заходу, підготовлені студентками спеціальності «Журналістика», учасницями науково-практичного гуртка "KROK Media Production" Алісою Липко та Каріною Янович. Відеозйомку заходу здійснювали Ірина Бредіхіна та Аліна Сліпчук, фотосупровід – фотомитці нашого Університету Анастасія Наконечна й Роман Побережний.
Режисер заходу – керівниця проєкту, менторка проєктів «ArtKEPIT» й «Drama School» Ірина Рибак.
Подія мала й важливий соціальний акцент: учасникам було представлено відео громадської організації «Нумо, сестри», що раніш було презентоване на окремій сесії ООН і присвячене протидії насильству з боку російського агресора як голосу національного спротиву.
Організатори висловлюють сердечну вдячність усім, хто долучився до реалізації заходу: Навчально-науковій бібліотеці Університет «КРОК» та особисто її директорці Галині Демиденко, Центру інформаційних технологій, Департаменту зв’язків із громадськістю та реклами, Департаменту поліграфії, кафедрам дизайну та управлінських технологій, ЦРК, адміністрації Коледжу, викладачам Коледжу, студентському активу та дизайнерам оформлення простору.
Весняний ART-нетворкінг «Мистецтво в унісон» став яскравим прикладом того, як мистецтво здатне об’єднувати людей, надихати на творчість і формувати спільноту, у якій кожен голос має значення. Тому «Голос у голос. Разом. Голоси почуттів крізь час» - це була подія про сенси, про любов, про єдність, силу культури та живе серце українського мистецтва. І без сумнівів, мистецтво не спинити, бо воно від серця!
Пропонуємо фотозвіт до перегляду!
