Косий капонір це фортифікаційна споруда середини ХІХ століття в складі Госпітального укріплення Нової Печерської фортеці. Упродовж 1863—1918 років капонір використовувався як місце утримання політичних в'язнів, зокрема, з середовища військовослужбовців.
У 1930—1941 роках і від 1971-го донині — музей. У 1863—1864 роках тут утримували в ув'язненні учасників польського повстання, сімох. У 1865 році Косий капонір був переобладнаний на політичну в'язницю з особливо суворим режимом, що діяла до 1918 року; її порівнювали з іншою політичною тюрмою — Шліссельбурзькою фортецею. З 1991 Косий капонір належить до Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця». Тут працює музейна експозиція «Історія використання споруд Київської фортеці»; в ній представлені дані про відомих ув'язнених, карета смертників, в якій відправляли на страту, описані умови утримання ув'язнених.
