Під час лекції спікер розкрив, що територія сучасного парку Нивки має щонайменше два історичних періоди заселення. За словами дослідника, у першому поселенні могло проживати близько 400 осіб, що свідчить про значну роль цієї території у формуванні локального простору Києва.
Під час виступу Сергій Валуйсков наголосив, що ключову наукову роботу з дослідження цієї території виконали археологи Інституту археології НАН України — Іван Мовчан (експедиції 1981–1983 років) та Віталій Козюба (2011 рік). За словами дослідника, їхній внесок є масштабним і фундаментальним для розуміння історії цієї місцевості. Власну роль він визначає як привернення уваги до теми, яка з невідомих причин тривалий час залишалася поза публічним дискурсом, попри її суспільну значущість. За даними археологічних досліджень, територія сучасного парку Нивки має щонайменше два історичні періоди заселення. У першому поселенні могло проживати близько 400 осіб, що свідчить про вагому роль цієї локації у формуванні локального простору Києва.
Сергій Валуйсков продемонстрував студентам старі мапи та реконструкції, які дозволяють уявити, як виглядала ця місцевість у різні історичні епохи, які назви вона мала та як змінювався її ландшафт. Особливу увагу було приділено давнім поселенням, що існували на території сучасного парку. Однією з найцікавіших частин лекції стала презентація аналогів археологічних знахідок, виявлених на цій території. Серед них: наконечники стріл, фрагменти керамічних горщиків, веретено з брязкальцем, жіночі прикраси, зокрема браслети. Окремо спікер розповів про технології виготовлення прикрас: частина браслетів створювалася з гутного скла, і студентам навіть продемонстрував реальний фрагмент такого матеріалу, який сам знайшов під час прогулянки. Цікаво, що подібні експонати сьогодні можна побачити в експозиціях Музею історії міста Києва, що підтверджує наукову цінність цих знахідок.
Окрім наукових фактів, лекція торкнулася і міських легенд. Зокрема, учасники дізналися про історії щодо підземних ходів, які нібито використовувалися представниками комуністичної верхівки. Хоча ці версії потребують додаткових досліджень, вони формують важливий пласт міського фольклору та колективної пам’яті.
Під час зустрічі також йшлося про можливості для студентів у сфері журналістики. Сергій Валуйсков закликав молодь долучатися до розслідувань і працювати з темами міської історії, а також брати участь у грантових програмах, пов’язаних із дослідженням і збереженням культурної спадщини.
Університет «КРОК» і надалі ініціює відкриті діалоги між студентами та експертами, відкриває нові виміри знайомого міського середовища.
