Студент Сергій Кожевніков розповідає: «Мені, першокурснику, цікаво побувати в офісі, де працюють професіонали. Познайомився з Аллою Малієнко, прочитав її статтю про книгу українського військового, який пережив полон. Про долю Олексія я довідався раніше, з його інтервʼю на Ютубі. Там він розвідав про жахи полону та презентував свою книгу “Jingle bellz”. Вразило, що для відтворення спогадів Олексію довелося жити у імпровізованому місці, схожому на полон. Тобто, він пережив ці жахи двічі. Тепер ця книга лежить переді мною.»
Пані Алла розповіла про місце і роль Київської Спілки у історичних подіях. Згадували Майдан Гідності. Тоді офіс Спілки був рятівним штабом для роботи журналістів: тут грілися від лютих морозів, перезаряджали техніку, готували матеріали до публікацій. Журналісти виконували свій професійний обов'язок всупереч загрозам. Ризикуючи життям, фіксували гарячі події Майдану, — адже снайпери стріляли на спалахи камер. Ця історія запам'яталась Софії Віту та Артему Грабовському.
Софія ділиться: “Алла Малієнко розказувала нам зрозуміло, спілкувалася з нами. Це зближувало. Вразила історія про журналістку, яка, не дивлячись на небезпеку, кинулася в центр подій Майдану щоб виконати редакційне завдання та зібрати інформацію. Це показує наскільки важливо захоплюватися своєю справою попри всю небезпеку професії.”
Артем додає: “Для нас, молодих журналістів, доречно дізнатись на які жертви готові були йти наші попередники. І це насправді дуже захоплює. Дякую Аллі Малієнко за те, що поділилась своїм досвідом із нами.”
Денис Черевко розповів: "Пані Алла запитала «чому я обрав саме цю професію». Я відповів, що усвідомлюю силу та важливість слова. Як важливо формувати, а не деформувати суспільну свідомість. Я запитав думку щодо формату діалогу з масами. Який сенс простіше висловлювати думки, використовуючи менше термінів та більше простих слів. Відповідь була раціональною : «суспільство має ставати більш освіченим, а не журналіст простішим». Я ж вважаю, що зараз часи ірраціональні. Тому, щоб підняти суспільство на вищий рівень усвідомлення, ми вимушені за ним спуститись на його рівень. Бо інакше інформацію сприйматимуть неправильно або взагалі відкидатимуть через свій рівень сприйняття. Я вважаю, що і аудиторія, і журналісти мають вдосконалюватися одночасно. Щоб люди відчували як стають глибшими і розумнішими. Щоб аудиторії почав подобатись цей процес: як наслідок, виважено обирала кому довіряти і до кого дослухатися."
Київська спілка журналістів налічує понад три з половиною тисячі учасників. З них 128 загинули під час російського вторгнення на територію України.
Ангеліна Хоменко,
член НСЖУ, викладачка, аспірантка
