Цей день залишиться в моєму серці назавжди…
День, на який ми так довго чекали. День усмішок, щирих слів, обіймів, гордості та сліз. Так, були повітряні тривоги. Були хвилювання. Були моменти, коли нам довелося залишити святкову актову залу й разом спуститися в укриття.
Можливо, не все відбулося так, як ми планували. Не все було за сценарієм. Але найголовнішого не міг змінити жоден сигнал тривоги — ми були разом!
Разом у святковій залі. Разом в укритті. Разом у хвилини радості й хвилювання. Як і протягом усіх наших трьох особливих, яскравих і незабутніх років.
Мої дорогі випускники, моя рідна МА-23к!
Навіть не віриться, що ці три роки вже позаду. Ви стали для мене набагато більшими, ніж просто студенти чи академічна група. Ви стали частинкою мого життя, моєю гордістю, моїми переживаннями, моїми спогадами.
Я сміялася разом із вами, хвилювалася за кожного, іноді сварила, підтримувала, переконувала, чекала, вірила… І пишалася вами до сліз.
Цього дня сліз було багато. Але це були особливі сльози — сльози любові, вдячності, щастя й неймовірної гордості за кожного з вас.
Я дивилася, як ви отримуєте свої дипломи, і згадувала наші перші зустрічі, заняття, переживання, спільні події, екскурсії, жарти, перемоги й моменти, коли ми разом долали труднощі. Ви прийшли до коледжу зовсім юними, а сьогодні стояли перед нами дорослими, сильними, красивими й упевненими у собі людьми.
Не загубіться у вирі дорослого життя.
Підтримуйте одне одного. Радійте успіхам одногрупників так, ніби це ваші власні перемоги. Простягайте руку, коли комусь важко. Бережіть дружбу, яка народилася між вами, адже справжні люди поруч — це одна з найбільших цінностей у житті.
І, будь ласка, пообіцяйте мені, що ми будемо зустрічатися.
Не чекатимемо круглих дат і ювілеїв. Просто знаходитимемо час, щоб побачитися, обійнятися, посміятися, згадати наші студентські пригоди й знову хоча б на мить відчути себе тією самою дружною, неповторною МА-23к.
Я дуже вірю, що настане день, коли Україна переможе, запанує мир і ми зможемо зібратися всі разом — без тривог, без сирен, без поспіху й страху. І це буде одна з найтепліших та найщасливіших наших зустрічей.
Бережіть себе. Бережіть одне одного. Не бійтеся мріяти, робити сміливі кроки й підкорювати нові вершини.
Ви можете все. І навіть більше!
А я не прощаюся з вами. Я кажу: до зустрічі!
Я щиро чекаю на кожного з вас на бакалавраті в Університеті «КРОК». Нехай цей диплом стане завершенням прекрасного етапу, але водночас — початком нового шляху, який ми зможемо продовжити разом.
Пам’ятайте: де б ви не були й який шлях не обрали, ви назавжди залишаєтеся моєю рідною МА-23к — групою, яка стала частинкою мого серця. ❤️
З любов’ю, гордістю та вірою у кожного з вас —
ваша викладачка і кураторка групи МА-23к
Мала Ірина
Пропонуємо фотозвіт до перегляду!
