Змагаються професійні дизайнери, аматори та навіть діти. Різдвяні дерева створювали із підручних матеріалів. Головне, аби рубати справжню ялинку не довелося.
Як перетворити купу непотребу на дизайнерський виріб? На цю свою ялинку Тетяна використала сто баночок від солодкої «газировки».
Не потрібно рубати ялинки в лісі. Скільки вже можна знущатися над природою? Тетяна Перекопна, дизайнер-аматор, студентка Університету "КРОК", голова Студентської ради гуртожитку
3 грудня 2015 року Студентська рада гуртожитку завітала до кімнат «КРОКівців», аби перевірити, у яких умовах проводять студенти свій позанавчальний час. Активісти звертали увагу на чистоту кімнат, проводили опитування серед мешканців та збирали їхні ідеї щодо поліпшення житлових умов. Зазвичай огляд гуртожитку проходить надзвичайно жваво: «КРОКівці» активно приєднуються до перевірки інших кімнат та люб'язно запрошують на ревізію своїх. Саме тому проект і має назву «Мурашник».
Під час перевірки Студентська рада гуртожитку визначила найкращі та найгірші кімнати (підтримка порядку та чистоти). Найкращим були вручені призи.
Не обійшлося й без розмов із правопорушниками.
Дякуємо Студентській раді гуртожитку, а саме Перекопній Тетяні, Кревсун Марині, Новіковій Олені, Аллахярову Бейраку, Алієву Заміру, за активну підтримку традиційного «КРОКівського» проекту.
4 грудня 2015 року активісти Студентської ради (21 студент) побували в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з екскурсією, де переглянули Західноєвропейську колекцію.
Студенти познайомилися з меморіальним кабінетом колекціонерів, мистецтвом Стародавнього світу, європейським мистецтвом епох Середньовіччя і Відродження 13–16 ст., мистецтвом Італії 15–16 і 16–18 ст., мистецтвом Нідерландів, Фландрії та Голландії 15–17 ст., Іспанії 15–17 ст. і Франції 16–18 ст., європейським декоративним мистецтвом епохи рококо, візантійськими іконами 6–13 ст.
Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків знаходиться в одному з центральних кварталів Києва, на вулиці Терещенківській, і був відомий раніше як Київський музей західного та східного мистецтва. Це найбільша скарбниця зарубіжного мистецтва в Україні, а унікальні зібрання та окремі її твори забезпечили музею визнання далеко за межами країни.
Ядром колекції стало приватне зібрання видатних українських меценатів кінця 19 – початку 20 століть Богдана Івановича та Варвари Миколаївни Ханенків. Протягом кількох десятиліть вони формували свою колекцію, яка, безумовно, стала проявом особистого смаку власників. Богдан Іванович і Варвара Миколаївна належали до тієї категорії колекціонерів, які були захищені від зовнішнього впливу: збирали те, що відповідало їхнім поглядам і відчуттям, але ніколи зі снобізму.
Уже на початку 20 століття колекція була високо оцінена в середовищі знавців і визнана кращою серед нових приватних колекцій того часу. Своє враження про музей Ханенків залишив авторитетний краєзнавець і художник Георгій Лукомський: «За характером, а також за шедеврами музей витримує порівняння з найбільшими колекціями Дурново, Утеман, Олів, князя Шереметьєва, княгині Шувалової, князя Бобринського, Хитрово і Боткіна. Це найбільша і найцінніша художня колекція на Україні».
І нині Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків свідчить про видатні заслуги його засновників та їхній значний внесок у колекціонерську та музейну справу.
9 грудня 2015 року «КРОКівці» відвідали Театр імені Лесі Українки та переглянули виставу «Джульєтта і Ромео».
«Джульєтта і Ромео» – це класика, проте з перших моментів спектакль захопив переплетінням шекспірівського духу та сучасності. Кохання, біль, щастя, трагедія… Прекрасна гра, яскраві костюми й талант сценариста залишили кожному глядачу незабутні враження. Сподобалося все: гарна музика, актори, костюми. Неймовірне потрапляння в образи. Неперевершена повнота емоцій, почуттів, хвилювань та захоплення.
Цей всесвітньовідомий твір Шекспіра так достовірно перегукується з сьогоднішньою українською реальністю. Ворожнеча, ненависть, помста в нашій ще зовсім недавно спокійній і доброзичливій Україні чимось нагадують Верону. Ненависть не може принести перемогу – тільки горе.
Не вистачає слів, щоб висловити захоплення виставою. Лише команда людей, які мають талант від Бога, здатна створити такий приголомшливий спектакль.
Студенти Університету «КРОК» висловлюють слова щирої вдячності за подаровані емоції та почуття і бажають творчому колективу театру натхнення, благополуччя, успіхів і процвітання!
