У теоретичній частині говорили про трансфер (перенесення) у психотерапії. Цей феномен був помічений і вперше описаний Зигмундом Фрейдом, який продемонстрував його першорядну важливість для розуміння клієнта у процесі психотерапії. Оскільки, процес трансфера здебільшого є автоматичним (несвідомим), клієнт не усвідомлює його справжнє походження і не відчуває пов'язаних з ним фантазій, установок і почуттів (таких, як любов, ненависть і гнів).

Подібні емоційні паттерни найчастіше переносяться з батьків, але нерідко в якості джерел трансфера виступають брати і сестри, бабусі і дідусі, вчителі, лікарі, а також герої з дитинства. Крім того, проаналізували клієнтський випадок.

Подібні супервізійні зустрічі досить важливі, оскільки є необхідним простором для формування та підтримки професійної ідентичності фахівців-початківців, атмосфера незалежності, спокою і колегіальності досвідчених фахівців.