Згадавши про події в гарячій точці України і ушанувавши пам'ять героїв, ніхто не міг стримати сердечного хвилювання.
Кожна група підготувала газету, де зусиллями студентів було відображено унікальність української неповторної мови.
Робімо все, щоб наше слово зазвучало всюди, щоб рідна мова посіла почесне місце в нашій державі, бо «мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її». Любіть українську мову всім серцем, бо вона наша гордість. Не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтесь нею говорити. І поки живе мова – житиме й народ. Бережімо її і гордо всім заявляймо: ми – українці, сини та доньки цієї землі! Ми пишаємось цим, любимо свій народ, свою землю, свою мову. Україну та її культуру.
Зичимо всім щастя, натхнення, добра, миру та світлого майбутнього...
